При використанні матеріалів цього сайту - АКТИВНЕ ГІПЕРПОСИЛАННЯ та розміщення банеру -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!

Розробка уроку зв’язного мовлення на тему: "Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса."

Тема. Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса.

Мета: познайомити дітей з джерелами писемності; ознайомити учнів із правилами написання листів, підписування конвертів; формувати вміння та навички правильно визначати зміст та композицію листа, вибирати потрібні слова та словосполучення, правильно писати адресу на конверті; розвивати навички свідомої дисципліни; виховувати мовленнєву культуру учнів.

Обладання: конверти.

Перебіг уроку

1. Оргмомент.

2. Перевірка домашнього завдання (фронтально).

3. Актуалізація. Мозковий штурм. За дві хвилини записати все те, що має відношення до писемності. Наприклад: мова, папір, літера, письмо, документ, лист, папірус, мовознавство, малюнкове письмо, алфавіт, графіка...

4. Повідомлення теми й мети уроку.

5. Робота за темою.

1) Розповідь вчителя (про телеграми й листи без літер).

У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людини нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма. Перегорнимо хоча б сторінки нашої історії.

У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою.

Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки – свист, за допомогою якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями.

Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.

Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто (вампум) – нанизані на стрічку морські черепашки. Поширеним було вузликове письмо – кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив’язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.

„Мова” сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо – піктографія.

Людина навчилась малювати дуже давно. Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Згодом у піктографічному письмі дедалі частіше використовувались умовні зображення. Малюнками передаються навіть абстрактні поняття: рогата змія означає „життя”, людина або тварина вниз головою – „смерть”, з’єднані руки – „дружба”, дві змії – „небезпека” і т.ін.

Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожного руху.

Піктографія удосконалювалась, у ній широко використовувались умовні знаки. На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшло ієрогліфічне письмо. У ньому кожний знак – ієрогліф передає слово або його частину. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї. Народи цих країн люблять своє письмо-малюнки і не збираються з ним розлучатися.

У нас також використовуються ієрогліфи. Ними можна вважати так звані арабські цифри. Адже значок, скажімо, 5 читається словом п’ять, а 4 – чотири. У цьому відношенні римські цифри І, ІІ, ІІІ і т.д. ближчі до піктографії.

Ієрогліфічне замінило буквене письмо. Винайдення літер – невеличких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досягнення людства.

Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.

Творцями слов’янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Сучасний український алфавіт склався на її базі. З неї вилучили зайві для української мови літери і додали необхідні – г, ї, й. Такою існує наша азбука з кінця ХІХ ст.

2) Запитання до учнів.

3) Читання листа (стор.54 підручника).

4) Розповідь вчителя.

Лист – це особливий вид творчості. Потреба в листуванні виникла в зв’язку з необхідністю спілкування на відстані.

Уміння написати листа означає вміння визначити його зміст і композицію, вибрати потрібні слова і словосполучення, правильно написати адресу на конверті.

Здебільшого листи складаються з таких частин:

ПОЧАТОК: звертання до того, кому адресовано лист.

ОСНОВНА ЧАСТИНА: зміст листа.

КІНЦІВКА: форми ввічливості: з повагою, на все добре, до скорої зустрічі; повторні поздоровлення; підпис, число.

4) Фізхвилинка.

5) Робота з конвертом.

Звернення уваги на малюнок конверту. Запам’ятовування правильності написання адреси.

6) Творча робота.

Написати листа другові чи родичам. Можна користуватися опорними словами та словосполученнями:

добрий день, хочу дізнатися, Ваше, здоров’я, цікаво проводжу, допомагати мамі, успіхи, спортивна секція, гурток.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда.

7.Домашнє завдання.

Написати листа друзям або вчителю про свій літній відпочинок та навчання у школі.

Розробка уроку зв’язного мовлення на тему: "Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса."