Головна\Документи\Для вчителя початкових класів

При використанні матеріалів цього сайту - АКТИВНЕ ГІПЕРПОСИЛАННЯ та розміщення банеру -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!

 Декоративно – ужиткове мистецтво. Народна стилізована іграшка. 4 клас

Мета:

• Формувати поняття про декоративноужиткове мистецтво, народну іграшку.
• Вчити дітей перетворювати, стилізувати реальну форму в декоративну, використовувати народний візерунок в оформленні ескізу народної іграшки, вдало підбирати кольори, точно передавати форму.
• Розвивати творчість.
• Виховувати естетичний смак, любов до народних іграшок.

Завдання, що закладені в основний зміст уроку.

• Вчити учнів бачити спільне і відмінне у реальній і декоративній формах.
• Вчити розуміти значення візерунків, що прикрашають іграшку.
• Знайомити дітей з особливостями народних іграшок.
• Демонстрація зразків народних іграшок, привернення уваги до різноманітності художніх оформлень.
• Виконання ескізу, переробка реальної форми на декоративну (стилізація).
• Виконання роботи в кольорі, створення форми оздоблення візерунком.
• Обговорення результатів.

Мистецька абетка.

ДЕКОРАТИВНИЙ РОЗПИС — сюжетні або орнаментальні малярські зображення.

ОРНАМЕНТ — візерунок з ритмічно упорядкованих елементів, що використовуються для оздоблення предметів.

ДЕКОРАТИВНО - УЖИТКОВЕМИСТЕЦТВО мистецтво виготовлення предметів побуту, що мають художні якості й призначаються для практичних (ужиткових) потреб людини.

СТАТУЕТКА — зменшене скульптурне зображення.

Тип уроку. Створення самостійної творчої роботи.

Методи і прийоми. Розповідь, коментар, демонстрація наочності, зразків народних іграшок різних видів, бесіда, колективне обговорення, організація сприймання, педагогічне спостереження, порівняльний аналіз, демонстрація прийомів роботи гуашевою фарбою, стимулювання творчої активності дітей.

Обладнання для вчителя. Гуашеві фарби, олівець, папір, коп`ютерна підтримка, грамзапис, народна музика «Сопілка», іграшки з глини, дерева, пластмаси, тканини.

Обладнання для учнів. Гуашеві, акварельні фарби, папір, пензлики.

Хід уроку

1.Актуалізація опорних знань.

• Ми з вами сьогодні будемо подорожувати в світ веселого і щасливого дитинства.
• Діти, ви любите гратися? ( Відповіді дітей)
• Які іграшки вам подобаються найбільше? (ВІДПОВІДІ дітей)
• Які іграшки бувають?( Відповіді дітей: м'які, пластмасові, залізні й ін )

2.Мотивація навчальної діяльності.

—Іграшки бувають різні, але якими б вони не були — великими чи маленькими, новими чи старими, вони — наші друзі. Іграшками ви граєтеся, їм довіряєте свої найпотаємніші думки. Саме з ними зв'язані ваші найкращі спогади.

Є іграшки, якими можна не тільки гратися.

Такі іграшки мають художню цінність, бо виготовлені народними майстрами, називаються декоративними. А мистецтво їх виготовлення прийнято вважати декоративноужитковим.

Довідка про народну іграшку .( Комп’ютерна підтримка)

• Які іграшки створили ви на уроці трудового навчання?
• З чого ми виготовляли іграшки на минулому уроці?

3.Засвоєння нових знань.

Історія іграшки походить з сивої давнини . 3 тих часів, коли люди змальовували навколишній світ у вигляді маленьких статуеток обрядового і культового значення. Вже тоді іграшка була предметом мистецтва і не лише передавала форму, а й виражала художні вподобання її творця.

Перші іграшки виготовляли з кісток, каменю, глини, ниток і т. д. Процес створення таких іграшок передавався з покоління в покоління. 3 часом змінювалась форма, візерунок і призначення іграшки. А з розвитком нових технологій іграшка, виготовлена дома з підручних матеріалів і за народними традиціями, отримала назву народної іграшки.

Народна іграшка відрізняється від звичайної тим, що виготовлена з глини, дерева, природного матеріалу, прикрашена візерунком і може використовуватись як іграшка, як народний інструмент (свищик) і як прикраса

В Україні найпоширенішими є іграшки з глини. Вони виготовлялись в усіх регіонах, де були гончарі: в Опішні, Косові, Васильківці та ін. Зображали ці іграшки птахів і тварин в трохи спрощеній формі, яка називається стилізованою.

Прикрашали іграшки порізному де візерунки малювали, де гравірували. (Демонструю). Зараз іграшки змінились, бо і час інший. Виготовляти іграшки почали не лише майстриумільці, а підприємства. І зображають сучасні іграшки не лише істот, що нас оточують, а й придуманих, неіснуючих, фантастичних. Яка б не була іграшка, перш ніж її виготовити, насамперед, треба намалювати, лише тоді втілити задумане в матеріалі.

4. Сприйняття нового матеріалу. .( Комп’ютерна підтримка)

• Подивіться на ці іграшки і скажіть, як їх можна назвати? (Декоративноужиткові)
• Розглядаємо іграшки, порівнюємо, звертаємо увагу на орнамент

5. Повідомлення теми і мети уроку.

а)Визначення практичних завдань.

—Ми сьогодні будемо розмалювати іграшку, використовуючи елементи петриківського розпису.

— Працює довідкове бюро.

— (Можна через комп’ютерну підтримку )

б) Тренувальні вправи. Гра в парах « Хто швидше!»

—Зараз ми з вами повправляємось складати елементи петриківського розпису в смужці. ( Комп’ютерна підтримка)

(Діти складають візерунки в смужці )Нагорода від вчителя

6. Самостійна творча робота учнів.

— Перш ніж ви почнете роботу над завершенням своєї іграшки ознайомтесь із алгоритмом роботи. ( за інтерактивною дошкою і « Скарбничкою»)

1. Перед початком роботи всі фарби зволожіть, щоб вони стали м'якими, легко бралися на пензель.
2. Тим часом приготуйте яйце: відокремліть білок і у порцелянову чашку покладіть тільки жовток.
3. Для палітри в домашніх умовах використовуйте плоску порцелянову тарілку. На палітрі змішують фарби, створюють кольори. Чистим пензлем, моченим у воді, набирають фарбу і жовток (суміш швидко змішується) і працюють . (Щоб зберегти правильну форму пензлів, після роботи їх миють з милом, промивають чистою водою і загортають у м'який папір.)

Розпис та оформлення іграшок. В основному використовуйте гуашеві та акварельні фарби.

1. Спочатку іграшку тонуємо (наносимо основний колір). Частіше за все обираємо білу чи жовту основу, але тон може бути й червоним, рожевим, жовтогарячим, зеленим, блакитним (до фарби додаємо білу гуаш). Гуашева фарба сохне швидко (3—5 хвилин).
2. Потім можна оформлювати іграшку, наносити візерунки, орнаменти. Прості візерунки наносять без попередньої розмітки. (Якщо ж потрібно малювати личка ляльки чи складний орнамент, то спочатку можна скористатися простим олівцем).
3. Коли візерунок не вдався або ж фарбу розвели великою кількістю води і вона розтеклася, потрібно все витерти шматочком мокрої тканини. Через кілька хвилин іграшка підсохне і можна працювати далі.
4. Розписані вироби підсушуємо ще 1—2 дні, а потім лакуємо ( Лакуват іграшкислід обережно і дуже охайно).
5. Після лакування треба ще кілька днів підсушити вироби у приміщенні, яке гарно провітрюється.
6. Скористайся « Скарбничкою» під час складання орнаменту.

«Скарбничка»

— Щоб вам легше працювалося, вмикаємо музику. (Грамзапис народних мелодій «Сопілка»).

7. Підсумок уроку. Виставка дитячих робіт. Учні демонструють іграшку читаючи відповідний вірш, загадку. Споглядання, аналіз і естетичне оцінювання.

Довідковий матеріал.

Декоративний розпис.

Петриківський розпис

Яскравою сторінкою увійшов декоративний розпис в історію культури українського народу Свій початок цей вид народного мистецтва бере з настінного малювання, поширеного з давніх часів у селах України, особливо на Дніпропетровщині, Поділлі, Буковині.

Протягом тривалого часу в кожній місцевості формувалися свої прийоми і технічні засоби зовнішнього оздоблення сільських будівель, хатнього інтер'єру, речей побуту. Залежно від цього у кожній місцевості поступово набули усталеного характеру орнаментальні мотиви, образи яких навіяні щедрою українською природою і, мабуть, ще щедрішою фантазією народних майстрів.

Зі зміною побуту селян змінилося і мистецтво розпису 3 народної архітектури, з сільського побуту воно перейшло в поліграфію, порцелянофаянсову і текстильну промисловість, широко застосовується в монументальному оформленні сучасних громадських споруд, а також стає самостійним видом народного мистецтва у формі малюнків на папері, картоні тощо.

Еволюцію народного розпису можна спостерігати на численних виставках за творами майстрів Дніпропетровщини, Київщини, Черкащини, Чернігівщини, Хмельниччини, Херсонщини Художники не тільки успадкували кращі мистецькі традиції, а й збагатили цей вид мистецтва новою тематикою, сучасними орнаментальними мотивами, яскравою поліхромною палітрою фарб.

Одним з найвідоміших центрів України, що здавна уславився своєрідним мистецтвом розпису, є село Петриківка Дніпропетровської області З XVIII ст , коли було засноване село, з покоління в покоління передавалися основи декоративного оздоблення сільського інтер'єру та екстер'єру, господарських та побутових речей, зберігалися місцеві особливості розпису. Для настінного малювання тут до кінця XIX ст використовували крейду, сажу, кольорові глини, саморобні рослинні фарби, хоч уже з'явилися у вжитку дешеві анілінові барвники. Фарби розводили яєчним жовтком, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензлика з болотного оситняга, деякі деталі, дрібні елементи композиції вимальовували саморобними тоненькими пензликами з котячої шерсті, а грона калини — кінчиком пальця Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання для декоративного оздоблення рослинноквіткового орнаменту, що відзначався легкістю та виразністю загального композиційного вирішення.

З початку XX ст Петриківка стала центром виготовлення «мальовок» — малюнків на тонкому папері, що виконувалися дешевими аніліновими фарбами — «манійками». «Мальовки» користувалися великим попитом і досить швидко поширилися далеко за межі села. Ці паперові прикраси — стрічкифризи, вазони, букети, гілочки з квітами — наклеювали на грунт стіни, дотримуючись старої структури оздоблення селянської архітектури. Анілінові барвники, як і рослинні, розводили жовтком, а для малювання користувалися саморобними пензликами з котячої шерсті.

«Скарбничка»

1. Ескізи іграшок.
2. Варіанти системи оформлення глиняних свищиківтварин. Опішня.

Вправа 1. «Зернятко» — мазок звичайний.

Вправа 2. Вусик «зернятка» — мазок під

гострим кутом до вертикальної лінії.

Вправа 3. «Кривеньке зернятко».

Вправа 4. Початок «травички».

Вправа 5. «Колосок».

Вправа 6. «Пірчасте листя».

Вправа 7. Початок квітки — «Пуп'янок».

Вправа 8. «Вусики» до центру квітки.

Вправа 9. Три пари «кривих зернят».

Вправа 10. Поєднання «кривих зернят» із «зернятками».

Вправа 11. Елементи стрічкового орнаменту.

Вправа 12. «Бігунець» з трипелюсткових квіток.

Вправа 13. Стрічковий орнамент.

Вправа 14. Послідовність малювання листків.

Вправа 15. Послідовність малювання квітки («цибулька»).

Презентація і музика до уроку.

Декоративно – ужиткове мистецтво. Народна стилізована іграшка. 4 клас.

Опубліковано 22.11.2012 г.